Сьогодні ми б сказали, що Марія та Луїджі були свідомими людьми, які впровадили концепцію балансу між роботою та особистим життям, застосували принципи ненасильницького спілкування та знайшли щастя у повсякденному житті.
Їхні проблеми не з минулої епохи. Напружена робота, виховання чотирьох дітей, відмінність характерів і дві світові війни. Здавалося б, цей шлюб не вдасться. Марія та Луїджі Кваттроккі стверджують протилежне, зізнаючись, що були щасливі 46 років разом. Як вони це зробили?
Їхнє знайомство до весілля тривало близько півтора років. Менш ніж через 7 місяців після заручин, 25 листопада 1905 року, у базиліці Санта-Марія Маджоре Марія та Луїджі Кваттроккі розпочали сакраментальний шлюбний шлях.
Тоді їм було 21 і 25 років. З самого початку свого шлюбу вони поставили собі за мету святість. Це свідоме рішення про напрямок свого розвитку втілилося в найдрібніші деталі повсякденного життя.
Поговорити
Стрес, перевтома та відсутність чоловіка – часті проблеми, про які говорять пари. Такі ж труднощі були у Марії та Луїджі. Його робота була пов’язана з частими від’їздами і величезним стресом.
Марія вдома доглядала чотирьох дітей. Ми знаємо, що з першими дітьми вона була виснаженою і надмірно чутливою до їхнього здоров’я. Коли вона помітила, що у неї друга вагітність, вона написала листа відсутньому Луїджі, в якому висловила свій жах від цього факту.
У цих щоденних труднощах подружжя відверто говорили про свої почуття та потреби. Або вони писали один одному листи (навіть двічі на день), або зустрічалися вдома в обід і слухали один одного з увагою та співпереживанням. Луїджіі охоче допомагав Марії в догляді за дітьми, а вона допомагала йому відмежуватись від роботи.
Листи та покази свідків у процесі беатифікації показують образ добре організованих людей, які встановлюють межі. Вони свідомо виділяють час для молитви, роботи, виховання дітей, благодійних зобов’язань, відпочинку та зустрічей з друзями. Вони не применшували значення жодного з цих заходів, прийнявши принцип пошуку гармонії та миру у своєму житті. Марія, пишучи про свою роботу, дає Луїджі таку пораду:
Не турбуйтеся про роботу, бо це шкодить вашому фізичному та духовному здоров’ю. Довіряйте Богу. Коли крила довіри миру та спокою несуть нас під улюбленим Божим поглядом, тоді ми працюємо найефективніше. *
Сила таїнств
Всебічний розвиток, якого свідомо трималися Марія і Луїджі, не мав на меті досягти досконалості, яка б призвела до перфекціонізму. Подружжя знаходило в собі сили позбутися егоцентризму в поглибленому релігійному житті, яке здійснювалося в гармонії з їхніми обов’язками.
Велику допомогу тут надали духовні провідники, які супроводжують подружжя протягом усього життя. Першоджерелом їхньої сили були таїнства – щоденне Святе Причастя та часта сповідь.
Знаючи, що вони постійно відчувають сакраментальну благодать, Марія і Луїджі залишалися в Божій присутності та в єдності протягом всієї своєї діяльності. Такий спосіб відчути таїнство шлюбу дозволив їм побудувати стосунки настільки щасливі, що вони були святими, завдяки чому, як перша подружня пара, їх разом піднесли до вівтаря і поставили нам за приклад.
Варто черпати натхнення для свого шлюбу з їх незвичайного способу переживання повсякденного життя.
