«Літургійне сповіщення слова Божого, особливо під час євхаристичного зібрання – це не стільки час роздумів і катехетичного повчання, скільки час діалогу між Богом і Його народом, діалогу, в якому проголошуються прекрасні істини про спасіння та постійно наново підтверджуються вимоги Завіту. Зі свого боку, Народ Божий зібраний, щоб відповісти на цей діалог любові, віддаючи подяку й хвалу, а також показуючи свою вірність справі безперервного «навернення» (Йоан Павло ІІ, «Dies Domini», 41).
Вступні коментарі:
Домашню Літургію можна організувати перед або після спільної участі в Святій Літургії в храмі чи спільного перегляду трансляції. Найкраще зробити це в неділю в першій половині дня. Ця година може бути хорошою підготовкою до участі в трансляції Святої Меси.
Батьки нехай заохочують дітей взяти участь у цій Літургії – важливий тут приклад батьків, котрий притягуватиме дітей, та створення доброї атмосфери любові й молитви. Літургію, як правило, веде батько родини.
Підготовка:
– домашній вівтар – стіл, накритий білим обрусом, хрест, свічку (наш домашній пасхал), інші декорації, котрі ми вже зробили на пасхальні свята;
– Святе Письмо із зазначеними текстами читань і псалму ІІ великодньої неділі (це має бути книга, урочисто поміщена на домашній вівтар). Якщо є така можливість, нехай усі мають при собі потрібні тексти (І читання: Діян 2, 42-47; Пс 118, 2-4. 13-15. 22-24; ІІ читання: 1 Пт 1, 3-9; Євангеліє: Йн 20, 19-31).
ХІД ЛІТУРГІЇ:
· Знак Хреста: «В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа»
· Запалення родинного пасхалу (свічки) зі словами «Світло Христове» (Відповідь – «Богу подяка»)
· Пасхальна пісня
· Молитва. У спонтанній молитві просимо Святого Духа відкрити наші серця на Слово Боже та допомогти нам це слово впровадити в життя. Можна використати й готову формулу, напр.
Духу Святий, Боже, Ти у день народження Церкви благоволив у видимому вигляді зійти на апостолів, щоби просвітити їхній розум, запалити серце, укріпити їх у вірі та освятити їхнє життя. Благаємо Тебе: будь завжди з нами і наповнюй нас своїми дарами. Осявай нас у сумнівах, утішай у скорботі, рятуй у небезпеках, підводь після падінь, прав нами у своїй премудрості та об’єднуй у взаємній християнській любові, щоб всі ми жили у згоді і святій єдності як одна сім’я Божа. Просимо Тебе: приведи нас до блаженної вічності, щоб у ній, разом із сонмами Ангелів і Святих, ми Тобі дякували і Тебе славили на віки вічні. Амінь.
· Спільне читання слова Божого так, як на Святій Месі, тобто всі читання та – якщо це можливо – спів чи декламація псалму, акламації (вибраний вірш) перед Євангелієм.
· Розмова на тему прочитаного для кращого розуміння текстів (Бог говорить до cвого народу)
– Батько ставить питання, відповіді шукаємо в Слові Божому. (в дужках підказки для ведучого, але перше намагаємося самому знайти відповідь)
1. Який ти бачиш зв’язок між першим читанням та Євангелієм? (спільнота з Ісусом у центрі)
2. Чому Томі повірити у Воскресіння Ісуса було складніше, ніж іншим апостолам? (бо перший раз він не був поряд із іншими, не перебував у спільноті)
3. Які елементи творили першу християнську спільноту – у чому християни перебували, що утверджувало їх у вірі? (На основі тексту з Діянь Апостолів 2, 42-47) (перебували в апостольській науці, у спільноті, ламали хліб – Свята Євхаристія, молитва, все мали спільне, ділилися з іншими…)
4. Чого варта християнська віра й до чого вона нас провадить? (1 Пт 1, 7-9)
· Ділення Словом Божим (Бог говорить до мене).
– Батько заохочує, щоб після хвилі тиші кожен бажаючий поділився тим, як Господь Бог промовив до мене особисто в цьому слові, що для мене тут найважливіше, нове, що мене торкнулося. Говорю в першій особі (напр., я почув, я зрозумів…, Господь Бог мені сказав…), не повчаю та не оцінюю інших. Можна також лише прочитати речення, яке найбільше привернуло мою увагу.
У діленні можуть (але не мусять) допомогти такі питання:
1. Що для мене найскладніше у вірі?
2. Якби я був на місці Томи, то що б відчував, торкаючись Ісусових ран?
3. Чи наша родина, парафія, спільнота, до якої належимо, подібна до першої єрусалимської спільноти з Діянь апостолів, чи допомагає мені зростати у вірі?
· Спонтанна молитва як наша відповідь на Слово Боже; це може бути спочатку подячна молитва (напр., подяка Богу за спільноту Церкви, дар Євхаристії, тощо), а потім прохання
· Молитва «Отче наш»
· Передайте одне одному знак миру (напр., подати руку – прояв примирення, взаємного прощення)
· Батько читає молитву на завершення:
Боже одвічного милосердя, Ти повторенням пасхальних свят розпалюєш віру Твого святого люду; примнож благодать, яку посилаєш, щоб всіх нас наповнило дивовижне розуміння, якою купіллю ми обмиті, яким Духом ми відродження, якою Кров’ю ми відкуплені. Через Господа нашого Ісуса Христа, сина Твого, котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні (Колекта ІІ Великодньої Неділі).
Всі відповідають: Амінь.
· Благословення: батько по черзі накладає руки на голову жінки й дітей та благословить їх, роблячи знак хреста на чолі, потім одне одного благословимо знаком хреста, але вже без накладання рук.
· Пасхальна пісня (напр., «Христос Воскрес»).
Діян 2, 42-47Читання з Діянь Апостолів
Брати вірно тривали в навчанні апостолів і в спільності, в ламанні хліба та в молитвах. І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і знамень сталося через апостолів. А всі, які повірили, були разом і мали все спільне. Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним зі всіма, в залежності від того, хто чого потребував. І щодня вони однодушно тривали в храмі та, ламаючи по домах хліб, в радості й простоті серця приймали їжу, вихваляючи Бога та маючи милість у всього люду. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 118(117), 2-4. 13-15. 22-24 (П.: пор. 1а).
Господа славте, бо Він милосердний
або: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки або: Алілуя.
Нехай скаже Ізраїль: «Його милість навіки!» *
Нехай скаже дім Аарона: «Його милість навіки!»
Хай скажуть ті, які Господа бояться: *
«Його милість навіки!»
Штовхнули мене, щоб впав я, † та Господь прийшов мені на допомогу. *
Господь – моя сила і пісня, Він став мені порятунком.
У праведних, в наметах їхніх – † голос радості й спасіння: *
«Господня правиця виявляє силу».
Камінь, який відкинули будівничі як непридатний, – *
він став наріжним:
від Господа це сталось, і це чудо в очах наших. *
Це день, що його створив Господь: † радіймо і веселімось у ньому!
Друге читання
1 Пт 1, 3-9
Читання з Першого послання святого апостола Петра
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, який зі свого великого милосердя через воскресіння з мертвих Ісуса Христа відродив нас до живої надії, до нетлінної, непорочної і нев’янучої спадщини, збереженої для вас на небі, – для вас, котрі силою Божою зберігаєтеся через віру для спасіння, яке готове з’явитися в останній час. З того радійте, навіть якщо тепер ви маєте бути дещо засмучені всілякими випробовуваннями, щоб випробування вашої віри – набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, – виявилося для похвали, слави і честі при з’явленні Ісуса Христа. Ви Його любите, не бачивши, ви вірите в Нього, хоча не бачите нині, радієте невимовною і преславною радістю, досягаючи мети вашої віри – спасіння душ!
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Йн 20, 29
Алілуя, алілуя, алілуя
Тому що ти побачив Мене, Томо, ти повірив. Блаженні ті, які не бачили, а повірили!
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 20, 19-31
+ Читання святого Євангелія від Йоана
Тоді, коли був вечір, у перший день тижня, коли двері, де перебували учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: «Мир вам!» Промовивши це, показав їм руки та бік. Тож зраділи учні, побачивши Господа. Тоді Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!» Промовивши це, Він дихнув і каже їм: «Прийміть Святого Духа! Кому відпустите гріхи, – будуть відпущені їм; кому затримаєте, – будуть затримані». Тома ж, один із Дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. Тож інші учні розповідали йому: «Ми бачили Господа!» Та він сказав їм: «Якщо не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!» І через вісім днів знову були всередині Його учні, й Тома з ними. Приходить Ісус – а двері були замкнені – та став посередині й сказав: «Мир вам!» Потім каже Томі: «Поклади сюди свій палець і поглянь на Мої руки, піднеси свою руку і вклади у Мій бік, – і не будь невіруючий, але віруючий!» У відповідь Тома сказав Йому: «Господь мій і Бог мій!» Каже йому Ісус: «Тому що ти побачив Мене, ти повірив. Блаженні ті, які не бачили, а повірили!» Багато й інших знамень зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали в Його Ім’я.
Слово Господнє