Булінг у 52 школі Дніпра.
Жертвою цькування у школі може стати будь-яка дитина. Коли насильник реалізує своє егоїстичне єство за рахунок приниження іншого: здібності, чесноти, таланти, фізичні кондиції – не мають аніякого значення. А якщо жертва ще й інтроспекційнорефлексивний інтроверт (перепрошуємо, непересічна особистість) з імпульсивним світосприйняттям – шанси потрапити під колективний каток агресивного «ми» збільшуються в рази.
Багатодітна сім’я Іванових, страшного 2014 знесена жаским смерчем з прифронтової лінії (м. Торецьк) прихилилася у затишному Дніпрі. На «понаєхалі», «бидло данбаскоє» сумно посміхалися, чи віджартовувалися, оговтуючись від пережитого жахіття.
Намріяна ідилія розсипалася 06.11.2017 – нецензурним окриком однокласника на адресу їх сина, п’ятикласника, під час уроку. На відповідь «сам такий» учителька звинуватила у конфлікті їх сина і почалося колективне знущання над «переселенцем», аж до закидання камінням.
Вольовим рішенням адміністрації учень був переведений до паралельного класу. Де класний керівник, з порогу, повідомила дітям, що у класі
«вже є один ось такий, а оце, ще звалилося нам на голову і його не пережити»;
виставила дитині «випробувальний термін», завела спеціальний щоденник, щоб учителі, поурочно, записували зауваження щодо поведінки негідника; роздратовано натякала матері про недоцільність перебування сина у її дружньому класі.
Діти ж дружньо строчили доноси про злочинне жування ним жуйки, ходіння по класу (просився до туалету), побиття дівчини (кинутий ним на уроці фізкультури м’яч зачепив однокласницю; при цьому хлопець тричі вибачився), неймовірної кількості замордованих ним дітей, зі слів нібито постраждалих дітей.
За дивних обставин 23.11.2017 злетів шкереберть зі сходин, пошкодив ногу, місяць лікувався вдома (розрив зв’язок правої гомілки) (класний керівник у поясненні завуальовано описала, що з цього приводу проводила бесіду із учнями класу про недопустимість подібної поведінки).
Мама молила класного керівника, зверталася до директора школи, щоб втрутилися, припинили цькування її дитини, яка за станом здоров’я знаходиться на межі життя і смерті, намарно.
31.01.2018 учні 5 класу склали й дружньо підписали петицію з вимогою вигнати її сина зі школи, тицяючи нею хлопцю в обличчя, погрожували. Класний керівник, адміністрація, педагоги, батьки – знали, бачили все і… дружно кляли маму за похибки у вихованні вовкуватого сина.
Хлопець ховався від однокласників.
Коли ж зателефонував 01.02.2018 зі школи й повідомив, що над ним тільки-но знову познущалися, прошепотів, що терпіти більше вже не може, зв’язок обірвався… Мама довгих 10 хвилин телефонувала класному керівникові, у слухавці почула знущальне «що такого може трапитися за якихось 10 хвилин», й зв’язок знову обірвався…
Написала коротеньке послання у фейсбуці: «Людоньки, допоможіть врятувати синочка».
Спеціальний підрозділ поліції «ШОП» (шкільні офіцери поліції) відреагував миттєво. Відповідно до меморандуму із департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради і договором із СЗШ № 52 12.02.2018 поліцейськими було здійснено позаплановий виїзд до закладу для профілактичної бесіди з учнями, який вороже сприйняла адміністрація, батьки, діти.
Замість висновку
Управлінням освіти вивчаються усі надані адміністрацією матеріали щодо конфліктної ситуації у закладі. Про результати буде повідомлено після завершення службового розслідування.
Мама після окриків на неї батьків класу, підійшла, змовницьки усміхнулася, повідала: «Ми ось послухали, як нас кляли за багатодітність, і вирішили з чоловіком, що подаруємо світу ще близнюків!»
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради
