Рятівні кола для молодої мами. Щира історія Наталії Говди

Як то кажуть, “спасіння тонучих, є проблемою самих тонучих”. В жодному разі не тону. Просто “рухаюсь без шуму, бачу в темноті, чую здалеку, можу не спати ночами… Я – ніндзя? Ні, я – МАМА!!! Але у ніндзі є спец тренування, школа, навички. А що у мами? У мами якраз ті руки, якими потрібно себе рятувати…

Переваги материнства. Свідчення молодої мами

Кажуть якого вовка годуєш, такий і буде рости в тебе всередині. Отож в дощову погоду за вікном починаю шукати свої маленькі і великі мамські радості, щоб підгодувати вовка оптиміста. Так значить: я зараз мама-годувальниця і сісти в літак та втекти від цього дощу кудись в бік сонячної Іспанії ну аж ніяк не вийде. Тому шукаю…

Лист в минуле собі в очікуванні на малюка

Радій і насолоджуйся. Закрий очі і повтори: все буде добре. Не переймайся чи прийнято про це говорити друзям і знайомим. Якщо хочеться, кажи. Не хочеться – мовчи і радій в серці. Запиши свої перші відчуття. Не кидайся до інтернету в пошуках що можна їсти, робити і як жити. Жити треба так само як раніше, тільки…

Сповідь молодої мами. Перші місяці з первістком.

Метод мого власного післяпологового виживання або як я вчуся жити по-новому зі своїм майже піврічним малям. Перший місяць після пологів треба просто пережити. Прочитала якось слова однієї мами після родів, що вона підходила до вікна і думала, що якщо кинутись, то не розіб’ється, але принаймні можна зламати ногу, а тоді буде лікарня, а там тихо…

Якось подруга після народження дитини сказала мені…

Якось подруга після народження дитини сказала мені, що її серце стало в два рази більше. У мене не було вибуху емоцій, коли мені вперше поклали дитину на груди. Я надивилась стільки відео і начиталась стільки сентиментальних історій, що мабуть емоційно випередила цей момент або просто від довгих родів і кількості медикаментів я вже була не…

Чому “принц на білому коні” є небезпечним?

Часто згадую картинку в Інтернеті, де Ісус ховає за плечима великого ведмедика, намагаючись забрати у дівчинки маленького, а вона в той час плаче і тримається за іграшку, яку вже тримає. Саме так кожного дня тримаємось за своє уявлення про те, якою чи яким має бути наша друга половинка, і як він чи вона має нас…